Що таке частота оновлення екрана і навіщо її змінювати
Частота оновлення екрана вимірюється в герцах і показує, скільки разів на секунду монітор оновлює зображення. Стандартні офісні дисплеї працюють на 60 Гц, що цілком достатньо для роботи з текстом, таблицями або вебсерфінгу. Однак для динамічних сцен, таких як відеоігри або перегляд спортивних трансляцій, вища частота оновлення дає плавнішу картинку і зменшує навантаження на очі. Сучасні ігрові монітори підтримують 120, 144, 165 або навіть 240 Гц, що дозволяє помітити кожен рух без розмиття. Якщо ви працюєте з графікою, висока частота також робить прокручування сторінок більш природним. Тому знання того, як змінити цей параметр, може значно покращити ваш досвід використання комп’ютера.
З технічного погляду частота оновлення безпосередньо пов’язана з тим, як відеокарта передає кадри на дисплей. Якщо монітор працює на 60 Гц, а відеокарта видає 100 кадрів на секунду, частина кадрів буде втрачена, що призводить до так званого розриву зображення. Синхронізація через технології на кшталт G-Sync або FreeSync вирішує цю проблему, але правильне налаштування частоти оновлення залишається базовим кроком. У цьому матеріалі ми розглянемо всі способи зміни цього параметра на різних операційних системах і типах обладнання.

Як змінити частоту оновлення на Windows 10 та 11
Найпростіший спосіб налаштувати частоту оновлення на комп’ютері з Windows — скористатися вбудованими засобами системи. Спершу відкрийте меню «Пуск» і перейдіть до «Параметри» (значок шестірні). Далі оберіть розділ «Система», а потім «Дисплей». Якщо у вас підключено кілька моніторів, спочатку виберіть той, який потрібно налаштувати, у верхній частині вікна. Після цього прокрутіть сторінку донизу і натисніть «Розширені параметри дисплея». У новому вікні ви побачите інформацію про ваш монітор, зокрема поточну частоту оновлення. Навпроти поля «Частота оновлення» відкрийте спадний список і виберіть потрібне значення. Зазвичай доступні варіанти варіюються від 60 Гц до максимальної підтримуваної монітором частоти. Підтвердьте зміну кнопкою «Зберегти зміни», і система застосує новий режим.
Важливо пам’ятати, що доступні частоти залежать не лише від можливостей самого дисплея, а й від типу кабелю та версії порту. Наприклад, HDMI 1.4 підтримує 4K лише на 30 Гц, тоді як HDMI 2.0 або DisplayPort 1.4 дозволяють досягти 144 Гц у 2K. Якщо потрібна частота не відображається, спробуйте інший кабель або порт. Також переконайтеся, що у вас встановлені актуальні драйвери для відеокарти. Іноді виробники додають власні утиліти для керування дисплеєм, які можуть блокувати або розширювати набір доступних частот. У будь-якому разі, метод через системні налаштування є універсальним і підходить для більшості користувачів.

Ось покрокова інструкція у вигляді списку:

- Натисніть «Пуск» і оберіть «Параметри».
- Перейдіть до розділу «Система», потім «Дисплей».
- Виберіть потрібний монітор, якщо їх кілька.
- Прокрутіть униз і натисніть «Розширені параметри дисплея».
- У полі «Частота оновлення» виберіть бажане значення зі списку.
- Натисніть «Зберегти зміни» та підтвердьте дію.
Налаштування через панель керування NVIDIA
Власники відеокарт NVIDIA можуть скористатися фірмовою утилітою, яка часто надає більше контролю над параметрами дисплея. Відкрийте Панель керування NVIDIA, клацнувши правою кнопкою миші на робочому столі або знайшовши програму в меню «Пуск». У лівій частині вікна розгорніть розділ «Дисплей» і виберіть пункт «Зміна роздільної здатності». У центральній області ви побачите список усіх підключених моніторів; оберіть той, який потрібно налаштувати. Далі знайдіть випадаючий список «Частота оновлення» — він розташований під вибором роздільної здатності. Виберіть потрібне значення з доступних варіантів і натисніть «Застосувати». Система на короткий час вимкне екран, а потім увімкне його з новими параметрами. Якщо зображення не з’явиться, зачекайте 15 секунд — Windows автоматично поверне попередні налаштування.

Особливість панелі NVIDIA полягає в тому, що вона може показувати додаткові режими, які не відображаються в стандартних параметрах Windows. Наприклад, якщо ваш монітор підтримує розгін до вищої частоти, саме тут можна активувати цю опцію. Однак будьте обережні: нестабільна робота дисплея на надмірно високій частоті може призвести до артефактів зображення або навіть пошкодження обладнання. Рекомендується використовувати лише ті значення, які офіційно підтримуються виробником монітора. Для перевірки стабільності можна скористатися онлайн-тестами частоти оновлення.
Зміна частоти оновлення на Mac
На комп’ютерах Apple процес налаштування частоти оновлення також досить простий, хоча інтерфейс відрізняється від Windows. У сучасних версіях macOS (починаючи з Ventura) відкрийте меню Apple у верхньому лівому куті та виберіть «Системні налаштування». Потім перейдіть до розділу «Дисплеї». Тут ви побачите список підключених моніторів, якщо їх кілька. Оберіть той, який хочете налаштувати, і знайдіть спадне меню «Частота оновлення». Доступні варіанти залежать від моделі дисплея та типу підключення. На більшості сучасних MacBook з дисплеями ProMotion можна вибрати 120 Гц, що забезпечує надзвичайно плавну прокрутку та анімацію. Для зовнішніх моніторів частота може бути обмежена 60 Гц, якщо використовується HDMI, або сягати 144 Гц через Thunderbolt або USB-C з підтримкою DisplayPort.

Якщо ви користуєтеся старішою версією macOS (до Ventura), шлях буде трохи іншим: відкрийте «Системні налаштування» (або «Системні параметри»), далі «Дисплеї», а потім натисніть кнопку «Параметри монітора». У цьому вікні також буде доступний вибір частоти оновлення. Варто зазначити, що деякі зовнішні монітори можуть вимагати встановлення додаткового програмного забезпечення від виробника для розкриття всіх можливостей. Наприклад, монітори LG UltraFine використовують спеціальні драйвери для коректної роботи з macOS. У будь-якому разі, після зміни частоти система запропонує підтвердити зміни протягом 15 секунд, інакше повернеться до попереднього режиму.
Налаштування через меню монітора (OSD)
Іноді змінити частоту оновлення можна безпосередньо за допомогою фізичних кнопок або джойстика на корпусі монітора. Такий спосіб корисний, якщо операційна система не бачить усіх доступних режимів або якщо ви хочете переконатися, що монітор працює саме в тому режимі, який ви обрали. Для цього знайдіть на моніторі кнопку меню (зазвичай позначена значком шестірні або прямокутника з літерами). Натисніть її, щоб відкрити екранне меню (On-Screen Display). Навігація здійснюється за допомогою кнопок зі стрілками або джойстика. Знайдіть розділ, який називається «Зображення», «Дисплей», «Налаштування» або «Інформація». У різних виробників назви можуть відрізнятися: у Dell це часто «Display Settings», у HP — «Picture», у LG — «Settings». У цьому розділі має бути пункт «Частота оновлення» або «Refresh Rate». Виберіть потрібне значення та підтвердьте вибір.
Важливо розуміти, що налаштування через меню монітора не завжди змінює частоту в системі — воно лише дозволяє вибрати режим, який уже підтримується. Якщо ви оберете частоту, яку не підтримує ваш кабель або відеокарта, зображення може зникнути. У такому випадку просто зачекайте, поки монітор автоматично повернеться до попереднього режиму через кілька секунд. Деякі монітори також мають функцію розгону, яка активується саме через OSD. Наприклад, ігрові моделі ASUS дозволяють підвищити частоту до 165 Гц замість стандартних 144 Гц. Однак це може призвести до підвищення температури дисплея і скорочення терміну його служби, тому до такого налаштування варто вдаватися лише за потреби.
Нижче наведено порівняльну таблицю різних способів зміни частоти оновлення:
| Спосіб | Операційна система | Складність | Примітки |
|---|---|---|---|
| Параметри Windows | Windows 10/11 | Низька | Універсальний метод для всіх відеокарт |
| Панель NVIDIA | Windows | Середня | Додаткові режими та розгін |
| Системні налаштування macOS | macOS | Низька | Підтримка ProMotion на MacBook |
| Меню монітора (OSD) | Не залежить від ОС | Середня | Потрібна навігація кнопками |
Що впливає на доступні частоти оновлення
Не всі частоти, які ви бачите в списку, можна використовувати без проблем. Основним обмежувачем є апаратна сумісність монітора, відеокарти та кабелю. Наприклад, якщо ви під’єднуєте старий монітор до сучасної відеокарти через HDMI





